• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Віртуальний методичний кабінет

/Files/images/комп.png


2017-2018 навчальний рік

Сучасний дошкільний навчальний заклад має бути позитивним, динамічним простором, що оптимізує розвивальний потенціал дітей.Організація освітньої діяльності в дошкільних навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році здійснюється відповідно до:Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»,Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Базового компонента дошкільної освіти,Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджена наказом МОН України від 16.06.2015 № 641),Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджене постановоюКабінету Міністрів України від 20.03.2003 № 305),Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затвердженийнаказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234),Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальнихзакладах різних типів та форм власності (затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 № 446),
Наш дошкільний навчальний заклад працює за програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», (авт. кол.: Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін.);

Текстильні розвивальні книжки своїми руками. Майстер- клас

Хенд-мейд -це мистецтво вираження думок! Ми повернулися до ручної роботи. Або ніколи і не відходили від неї, лише змінили види ручної роботи і причини, чому люди почанають їх.
Ручна робота відмінна терапія. Коли ви робите щось своїми руками, це має позитивний вплив на внутрішній світ, покращує настрій, заспокоює. Але перш ніж досягти остаточного варіанту, ви відчуваєте, дивовижні відчуття ендорфінів. На додаток до ручної роботи потрібно натхнення, і це саме по собі є позитивною рисою. І коли ви досягаєте бажаного результату, ви отримаєте таке задоволення, що психічного є дуже корисним. Для багатьох ручна робота стає чимось на зразок терапії. Вона не тільки відволікає від питань, але також допоможе впоратися з ними. Творчість якою ми займаємось і з якою ми пропонуємо познайомитись вам, дозволяють знайти приховані ресурси, які є в кожного з нас.
Як засвідчує практика і як стверджують дослідники артбуків, книжку можна зробити з будь-чого. Цього разу хочу розповісти про книжки, сплетені з кольорових ниток, книжки-іграшки для дітей. Звісно ж, у прискіпливих читачів може виникнути питання, чи справді подібні витвори можна називати книжками у повному розумінні цього слова. Може й ні, адже переважно у книжках з тканини немає або дуже мало тексту, але кодексна форма та наявність сторінок все ж вагомі аргументи «за».
Книжки з тканини – особливо теплі, особливо приємні на дотик
/Files/images/logopedya/Изображение 046.jpg/Files/images/logopedya/Изображение 043.jpg/Files/images/logopedya/Изображение 041.jpg
/Files/images/logopedya/Изображение 044.jpg
Переважно такі книжки роблять з фетру, часто за основу беруть тканину. Але нам хотілось зробити щось особливе, тому вирішили поєднати в’язання та шиття. Тут важливо, щоб були різні цікаві елементи: ґудзики, защіпки, кнопочки, щоб щось шурхотіло, дзвеніло, стирчало, щоб було за що вхопитись.
В розвивальній книжці головне, аби вона була цікавою. Якщо дитина не захоче нею гратись, тоді яка з неї користь.

Семінар-практикум вчителів-логопедів дошкільних навчальних закладів міста з проблеми: «Етапи роботи в розвитку зв’язного та діалогічного мовлення у дітей з важкими розладами мовлення»

02.12.2014 року

Успішність навчання дітей у школі багато в чому залежить від рівня оволодіння ними зв’язного мовлення. Адекватне сприйняття і відтворення текстових навчальних матеріалів, вміння давати розгорнуті відповіді на питання, самостійно викладати свої судження – всі ці та інші навчальні дії вимагають достатнього рівня розвитку зв’язного (діалогічного і монологічного) мовлення. Провідне місце в системі дошкільної освіти відводиться реалізації мовних завдань. Сучасні дослідження в цій області свідчить про те,що більшість дітей до кінця дошкільного віку не володіють навичками зв’язного мовлення. Їх словниковий запас небагатий. У промові дітей немає образних виразів, мало прикметників, використовувані слова однозначні, мова невиразна. При складанні розповіді за сюжетною картиною діти обмежуються простим перерахуванням зображених предметів або називають дії, не визначаючи взаємини між персонажами, місце дії, часу, вони не можуть визначити послідовності подій, виявити причинно-наслідкові відносини. Значні труднощі в оволодінні навичками зв’язного контекстуального мовлення у дітей із загальним недорозвиненням мовлення обумовлені недорозвиненням основних компонентів мовної системи – фонетико-фонематичного, лексичного, граматичного, недостатньою сформованістю як звукової так і семантичної сторін мовлення. Наявність у дітей вторинних відхилень у розвитку провідних психічних процесів ( сприйняття, уваги,пам’яті, уяви та ін.) створює додаткові труднощі в оволодінні зв’язного монологічного мовлення.

Для спілкування з молодшими дошкільниками із ЗНМ доцільно використовувати не лише заняття, а й режимні моменти (одягання,прогулянки, прийом їжі, підготовка до сну тощо), спостереження за навколишнім (діяльністю людей, явищами природи тощо), спеціально створювати ситуації спілкування під час ігор у ігровому куточку. Навіть якщо дитина ще не говорить, учитель-логопед звертається до неї, ставить запитання, а потім робить паузу та відповідає на запитання сам.

/Files/images/logopedya/DSC_0001.jpg

/Files/images/logopedya/Изображение 589.jpg

/Files/images/logopedya/DSC_0010.jpg

/Files/images/logopedya/Изображение 601.jpg

/Files/images/logopedya/Изображение 591.jpg

/Files/images/logopedya/Изображение 607.jpg
/Files/images/logopedya/Изображение 601.jpg

Семінар-практикум для вихователі груп раннього віку дошкільних навчальних закладів міста з проблеми:

«Формування художньо-продуктивної діяльності дітей раннього віку через реалізацію завдань обумовлених Базовим компонентом дошкільної освіти»

27.02.2014 р

/Files/images/Изображение 487.jpg

Формування художньо-продуктивної діяльності дітей раннього віку

Кірюшкіна О.І. – вихователь- методист ДНЗ №3 «Веселка»

Ранній вік – найвідповідальніший період у житті дитини, оскільки в цей час закладається фундамент майбутньої особистості, формуються основи фізичного і психічного здоров’я. Домінантною в роботі є забезпечення гуманних безпечних умов життєдіяльності, збереження та зміцнення здоров’я і повноцінного фізичного розвитку кожної дитини, зважаючи на її потреби, індивідуальні можливості, антропометричні показники.Оскільки дитина раннього віку продовжує інтенсивно пізнавати навколишній світ, слід наситити найближче до неї оточення творами образотворчого, музичного, літературного мистецтва. Народні іграшки, дитячі музичні інструменти, предмети українського декоративно-прикладного мистецтва будуть виховувати і формувати естетичний смак дитини, розширювати уявлення про різноманітність творів. Щоб маленька дитина не виросла байдужою до світу прекрасного, необхідно якомога раніше залучати її до процесу творення малюнка, ліплення, музикування, слухання та розігрування нескладних сюжетів казок, приказок, співанок.

Освітня лінія Базового компоненту «Дитина у світі культури» передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Варіативною складовою освітнього процесу дошкільної освіти в нашому дошкільному закладі є програма художньо - естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості» - це сучасна парціальна програма з художньо - естетичного розвитку дітей. Вона:

- сприяє збереженню та розвитку творчого й особистого потенціалу дитини;розвиває емоційно - естетичне сприймання, ціннісне ставлення до краси навколишнього світу, творчі здібності;

- формує уявлення про різні види мистецтва та їх характерні особливості;

- збагачує художньо - естетичний досвід дитини.

З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності вчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч із дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складний та багатогранний світ мистецтва. Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

Витоки творчих сил людини йдуть із дитинства, з того часу, коли творчі прояви часто мимовільні та життєво необхідні. Дитяча художня творчість має свої особливості, тож необхідно навчитися керувати особливостями її виявлення, розробляти методи, що пробуджують та розвивають дитячу творчість. Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються внаслідок розвитку вмінь та навичок мистецької діяльності. Інтерес до образотворчої діяльності дітей зумовлюється його важливістю для розвитку особистості дитини, і з роками потреба в ній не послаблюється, а ще більше зростає.

Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва.

Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих. Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.

Зображувальна діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись. Формування уявлень про предмети потребує засвоєння знань про їхні властивості та якості, форму, колір, величину, положення в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення. Для зображувальної діяльності характерне художньо-образне начало. На відміну від образів сприймання і пам'яті художній образ максимально суб'єктивний і відображає певні властивості особистості його автора. До зображувальної діяльності належать малювання, ліплення, аплікація, їх взаємозв'язок простежується у виражальних засобах (форма, лінія, об'єм), які використовують при створенні продукту. Декоративне малювання, аплікація і ліплення передбачають використання гами кольорів і гармонії, сюжетне - композиції.

На заняттях із зображувальної діяльності розвивається мовлення дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування зв’язного мовлення. Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку виразного мовлення.

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціативність, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість. Велике значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.У процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття.

Основним засобом вираження себе вже на ранніх стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

Яка роль вихователя в художньо-естетичному вихованні дітей на різних етапах їхнього розвитку?

Дитині раннього і молодшого дошкільного віку потрібно забезпечити та сформувати:

- вчасний розвиток чутливості сенсорного апарату;

- емоційний відгук на сприймання найяскравіших якостей і властивостей предметів та явищ.

У молодшому дошкільному віці елементарна художня діяльність дитини вже має ознаки естетичного характеру, а її естетичний розвиток пов'язаний із індивідуальним досвідом. Тому вихователю слід ураховувати, що у своїх творах дитина виявляє елементи самостійності, творчої активності. Стимулювання активності дитини – першочергове завдання вихователя при роботі з даною віковою групою.

Продуктивні види діяльності є типовими для дошкільного віку. Діти із задоволенням малюють, ліплять, вирізають, будують. Ці види діяльності спрямовані на створення певного продукту, вимагають оволодіння особливими способами дій і здійснюють специфічний вплив на психічний розвиток дітей. Продуктивні види діяльності, як і гра, мають моделювальний характер. У грі дитина створює модель стосунків між дорослими; у продуктивній діяльності, моделюючи предмети навколишнього світу, вона наближається до створення реального продукту, в якому її уявлення про предмет, явища, ситуації набуває матеріального втілення у малюнку, конструкції, об'ємному зображенні.

Реальний світ дитина відображає не механічно. Цей процес є складним, обумовленим психічним розвитком дитини, її віковими та індивідуальними особливостями, умовами життя, вихованням, навчанням. Найважливішою психологічною особливістю зображувальної діяльності є її творчий, продуктивний характер, використання не лише наявних предметів, а й створення певного продукту шляхом реалізації задуму, що виник у дитини.

Задум продуктивної діяльності втілюється за допомогою зображувальних засобів. Засвоюючи цю діяльність, дитина вчиться виокремлювати в реальному предметі сторони, які можуть бути відображені нею. Отже, ознаки і якості предметів є опорними точками в пізнанні дитиною дійсності. У дошкільника формується вміння варіативно використовувати виражальні засоби і знаряддя, він поступово опановує узагальнені способи зображення об'єктів навколишнього світу.

Види зображувальної діяльності дошкільника різноманітні. Особливе місце серед них належить малюванню, в якому виявляється особистість дитини і яке істотно впливає на формування цієї особистості. Феномен дитячого малюнка полягає у його цінності для дитини, її батьків, фахівців у галузі дошкільної освіти. Для дитини малюнок є формою й засобом комунікації з іншими людьми й однолітками, її самовираженням, самоствердженням, а також своєрідною картиною світу; для батьків - це шлях до порозуміння з нею та гармонізації родинних стосунків; для фахівців з дошкільної освіти, педагогів і психологів - матриця внутрішнього світу, розвитку всіх сфер особистості дитини, її соціологізації, Я-концепції.

Завдяки вивченню дитячого малюнка дорослий відкриває шлях до діалогу з дитиною, розвивального спілкування з нею. Малюнок презентує дитину в соціумі як компетентну й успішно соціалізовану, позитивно (негативно) налаштовану особистість.

У малюванні дитина виявляє своє прагнення до пізнання навколишнього світу і певною мірою рівень цього пізнання. Чим краще в неї розвинені сприймання, спостережливість, чим ширший запас уявлень, тим повніше і точніше вона відображає дійсність у своїй творчості, тим багатші, виразніші її малюнки.

Особливостями дитячого малюнка є:

- схематизм: зображаючи людину, діти часто малюють "головонога" (голову, руки, ноги); схематично зображують вони й інші предмети;

- "прозорість" предмета: малюючи будинок, дитина зображує його одночасно ніби з кількох точок зору (стіни, дах, паркан, люди, меблі - через "прозорі" стіни);

- недосконале зображення динаміки предметів: діти, особливо молодші дошкільники, використовують для цього звуконаслідування, жести; від моторної динаміки, передусім мимовільної, поступово переходять до зорової, зображувальної, а також зображення перспективи, пропорційності окремих частин предмета тощо.

У своєму розвитку дитячий малюнок долає такі стадії:

1) позбавлення смислу штрихів. Ними дитина ще не намагається виразити щось конкретне, а лише відтворює дії дорослого;

2) безформність зображень (початок 3-го року життя). Дитина вже прагне виразити на папері певний образ, однак їй не вистачає творчих сил, тому без допомоги "художника* важко визначити зміст намальованого;

Художньо-продуктивна діяльність задовольняє гостру потребу дітей у самовиявленні і є одним із найулюбленіших занять дошкільників. У цьому виді діяльності дошкільники виявляють високу зацікавленість і, що важливо, невелику стомлюваність. Ці фактори позитивно впливають на емоційний стан, загальний психічний розвиток дитини і разом з тим ця діяльність - є засобом всебічного розвитку дитини.

Одним із центральних завдань виховання дітей у художньо-продуктивній діяльності є розвиток у них елементів творчості.

Творчі здібності формуються у дітей поетапно. На початковому етапі здійснюється нагромадження знань та художніх вражень, набуття вмінь та навичок на заняттях, що є необхідним для самостійної художньої діяльності. І лише на подальшому етапі стає можливим виникнення творчого задуму, пошуку художніх засобів.

У розвитку творчої активності велику роль відіграє предметне середовище, що оточує дітей. У збагаченні дітей художніми враженнями вихователю допомагають картини, діафільми, друковані посібники, твори прикладного, декоративного мистецтва, фотоальбоми тощо. Ця група матеріалів потребує обов'язкової участі дорослого на тому етапі, коли дітей знайомлять з ними.

Для того, щоб у дітей з'явилося бажання займатися художньою діяльністю, необхідно створити творчий настрій. Це досягається відповідним розташуванням меблів та стимулюючих матеріалів. Створюючи атмосферу для художньої діяльності, слід виходити з основної мети її організації - розвитку індивідуальних нахилів та здібностей дитини. Основний принцип - атмосфера повинна сприяти художній діяльності та забезпечувати вільний вибір, без цього творчий процес неможливий.

Прагнення дошкільників до художньої діяльності формується двома шляхами: по-перше, коли батьки свідомо впливають на виникнення інтересу до прекрасного, на формування у дитини відповідних умінь та навичок,і, по-друге, коли дорослі своїм прикладом надихають малюка, спонукають брати участь у спільній діяльності.

Існує два основних підходи до вирішення вихователем такої ситуації, коли дитина відмовляється брати участь у художній діяльності. Перший - авторитарний, коли вихователь примушує дитину виконувати те, чого їй в даний момент не хочеться робити. Другий - демократичний: педагог дозволяє дитині вибрати ту діяльність, яка приваблює її. Такою діяльністю звичайно буває гра.

В разі авторитарного тиску на дитину її художня діяльність втрачає творчий момент, адже прояви художньої творчості неможливі в атмосфері відсутності свободи вибору; у дитини може остаточно зникнути інтерес до примусової діяльності. Щодо демократичного підходу, то звичайно він більше враховує індивідуальний стан, потреби дитини, проте не сприяє залученню її до художньої діяльності, тобто педагогічна мета цього специфічного моменту в загальній системі виховної роботи в дошкільному закладі не досягається.

Однак вихователь, враховуючи актуальний психічний стан дитини, може використати й третій варіант підходу до розв'язання зазначеної проблемної ситуації - творчий.

Звичайно, не існує готових методичних «рецептів» на всі випадки життя, проте якщо вихователь буде уважним до психічного стану дитини, її настрою, потреб, інтересів та виявить при цьому педагогічну винахідливість, можна сподіватися на успішне розв'язання будь-якої проблемної ситуації у виховному процесі, а художньо-продуктивна діяльність забезпечує ефективність педагогічного процесу та сприяє всебічному розвитку дітей.

/Files/images/Изображение 499.jpg

Творчі здібності дітей на кінчиках їхніх пальців (майстер-клас)

Малювання манкою з дітьми молодшого дошкільноговіку

Ігри з манкою з використанням столу зі склом розвивають у дітей уяву, фантазію, тактильну чутливість, знижують емоційну напругу, розслаблюють. Манка приємна на дотик. Кілька невигадливих рухів по манці - і можуть вийти чудові манні візерунки .Це прекрасна можливість висловити свої почуття. А якщо раптом щось не вийде , не варто засмучуватися , адже можна все повторити спочатку . Малювання манкою дає відмінний результат релаксації .

Щоб доповнити малюнок, ми використовуємо річкові камінчики, черепашки, різний непридатний матеріал .

Найефектніше виглядають візерунки при вимкненому світлі , при включенному підсвічуванні . Видовище зачаровує . Навіть сором'язливі дітки стають впевненішими і проявляють себе у творчості . Можна просто запропонувати дитині виконати кілька нескладних вправ , спрямованих на розвиток тактильних відчуттів :

• ковзати долонями по поверхні манки ,виконуючи різні хвилеподібні руху « Пливуть кораблики » ;

• залишити відбитки кулачків (вправа «Йдуть ведмежата » ,відбитки пальчиків (вправа « Стрибають зайчики » ) ;

• крокувати по манці пальчиками правою і лівою рукою по черзі , а потім одночасно .

Можна змінити колір манки. Домогтися цього можна за допомогою спирту і гуаші потрібного кольору. Необхідно відміряти двістолові ложки спирту ,налити в ємкість , розбавити двома ложками води. Потім додати гуаш потрібного кольору (я запланувала малювати з дітьми сонечко , тому взяла гуаш жовтого кольору). Колір буде більш насиченою , якщо гуаші додати багато . Все треба добре розмішати. Потім всипати манки стільки , щоб при помішуванні відчути , що манка стала сирою. Добреперемішати для однорідного фарбування. Викласти на тацю і залишити просушуватись ,постійно перемішуючи і пересипаючи рукою , щоб не було грудок. Просохла манка швидко , за кілька хвилин. Спирт випарувався. Тепер можна малювати.

Можна використовувати при малюванні манкою трафарети.

Діти заповнюють форму трафарету, насипаючи манку або з кулачка, або за допомогою ситечка, або пластикової пляшки.

Трафарет обережнозабирається, малюнокможнадомалюватиабодоповнитивикиднимиматеріалом.

Можна при малюванні манкою використовувати прийоми:

відсікання (використовується, наприклад, при розподілі пирога: з'єднати дві руки, торкаючись пальцями один одного і рухом рук на себе прибрати частину манки)

Малювання долонькою (використовується, наприклад, при малюванні рибок, сонечка, квітки)

малювання пучкою (використовується, наприклад, якщо потрібно намалювати ягоди, яблука, предмети круглої форми)

ребром кисті (використовується, коли треба прибрати зайву манку або, навпаки, зібрати в купку)

пальцем (використовується, коли треба намалювати, наприклад, округлу форму, пряму лінію, розкласти ягідки на тарілку і т. д.)

з використанням пластикової пляшечки, коли манка висипається з дірочки, наприклад, при малюванні промінчиків сонечкувикористання массажного м'ячика, з метою штампування шипів (прикраса пирога)

Педагогічна рада "Розвиток морально-етичних уявлень дітей дошкільного віку"

Питання про співпрацю дошкільного закладу з родинами вихованців завжди було і залишається надзвичайно важливим для дошкільної педагогіки. Адже першою фазою соціалізації дитини є виховання і сім’ї. тут дитина встановлює свої перші зв’язки з іншими людьми, з рідними. На всіх етапах життя людини сім’я є найважливішим компонентом мікросередовища. У житті дитини протягом перших років домінують соціалізуючи впливи сімейного оточення. Перевага сім’ї як виховного колективу полягає в тому, що дитина має можливість постійно спостерігати поведінку батька й матері в неофіційних сімейних стосунках; спілкуватися з людьми різного віку, статі, життєвого досвіду; просто і природно залучатися до реального життя. У сім’ї складаються емоційно насичені взаємини між батьками й дітьми, які мають особистісний характер, набувається необхідний соціальний досвід.

Тренінг для педагогів "Вчимося розуміти дітей"

/Files/images/Изображение 048.jpg
/Files/images/Изображение 053.jpg
/Files/images/Изображение 055.jpg
/Files/images/Изображение 058.jpg

Творча лабораторія

Презентація куточків добрих справ педагогами дошкільного закладу


27 вересня - День дошкілля - українське загальнодержавне свято, засноване в 2011 році на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13-го квітня 2011-го року № 629 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року» та резолюції І Всеукраїнського з'їзду працівників дошкільної освіти.

Ідея цього свята - допомогти суспільству звернути увагу на дитячий садок, дошкільну освіту в цілому і на роботу працівників цієї галузі.
Дошкільний вік - один з найбільш відповідальних і важливих періодів у житті підростаючого покоління, в якому починається закладання любові до природи, навколишнього світу і Батьківщини. Від професіоналізму, терпіння і мудрості наших вихователів, уваги до унікального і своєрідного внутрішнього світу дитини залежить те найдорожче, що у нас є - наше життя і наша надія. Бути вихователем - високе покликання, велика відповідальність і глибока повага.
В рамках Всеукраїнського Дня дошкілля 23-27 вересня 2013 року в дошкільному навчальному закладі №3 «Веселка» відзначили свято дошкільної освіти.
В нашому дошкільному закладі вихователі провели тематичні заняття, пов’язані з життям дитячого садка.

/Files/images/дти.jpg

Підготували інформаційний буклет про дошкільний навчальний заклад, де висвітлили основні напрямки роботи закладу, здобутки, результати роботи, перспективи розвитку. Творчою групою було створено мультимедійну презентацію про дошкільний навчальний заклад : «Дитячий садок – планета дитинства» .
Вихователь Кірюшкіна І.К. виготовити фотоколаж із життя дітей групи «Волошка» на тему: «Зростаємо щасливими в рідному садочку».

/Files/images/колаж.jpg

/Files/images/садок .jpg

Вихователь Максимчук В.О. організувала виставку малюнків дітей «Барви дитинства» .
Працівники дошкільного закладу взяли участь у виставці творчих робіт працівників дошкільних навчальних закладів міста «Золоті руки працівників дошкільного закладу», де були представлені роботи вихователя Глеваської Н.В. та вихователя-методиста Кірюшкіної О.І..
Був проведений тематичний «круглий стіл» з проблем дошкілля за участі педагогів ДНЗ, вузьких фахівців з дошкільної освіти, батьків «Створення розвивального життєвого простору у ДНЗ»

30. 08. 2013 році в дошкільному навчальному закладі була проведена педагогічна рада "Оптимізація змісту дошкільної освіти в 2013-2014 навчальному році".
Головним завданням організації роботи в дошкільному закладі є забезпечення створення оптимальних організаційно- педагогічних, санітарно-гігієнічних, навчально-методичних і матеріально-технічних умов для стовідсоткового охоплення обов'язковою дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку через урізноманітнення форм її здобуття з метою гармонійного і різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, збереження і зміцнення її фізичного, психічного та духовного здоров'я.
Методична робота як фактор управління дошкільним закладом
Мета методичної роботи у ДНЗ — постійне підви­щення рівня професійної майстерності педагога і педа­гогічного колективу. Першочергове завдання методич­ної роботи — надання реальної допомоги педагогам у розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, умінь та навичок і необхідних для сучасного пе­дагога властивостей та якостей особистості. Методична робота посідає особливе місце у систе­мі управління ДНЗ і взаємопов'язана з його основни­ми завданнями та функціями. Основна роль полягає в активізації людського фактора — особистості і твор­чій діяльності педагогів.
Отже, методична робота істотно впливає на якість та ефективність навчання і виховання, на кінцеві ре­зультати роботи дошкільного закладу. Тому цілком пра­вомірно розглядати її як важливий фактор управління сучасним ДНЗ.
Головними орієнтирами методичної роботи у ди­тячому садку є:
серйозне кероване якісне зростання професій­ної майстерності кожного педагога;

зростання інтеграційних можливостей усього ко­лективу.

Тому вибудовування системи методичної робо­ти потрібно здійснювати у трьох площинах.
Стосовно до конкретного педагога, де голов­ним завданням є формування індивідуальної, ав­торської, високоефективної системи педагогічної діяльності вихователя. Тому методична робота у дитячому садку має бути спрямована на збагачен­ня знань педагога, розвиток у нього мотивів творчої діяльності, розвиток педагогічної техніки виконав­ського мистецтва.
Стосовно до педагогічного колективу дитячого садка - методична робота розв`язує завдання формування колективу однодумців. Вона спрямована на вироблення педагогічного кредо,традицій виявлення узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Нині важливим є залучення колективу до науково-експериментальної роботи.
Вибудувати систему методичної роботи мож­на на основі аналізу досягнутих результатів ДНЗ:
результатів освітньо-виховного процесу, рівня педа­гогічної майстерності і кваліфікації педагогів, зрілості та згуртованості педагогічного колективу, конкретних інтересів, потреб і запитів вихователів.
Для керівника завжди актуальний пошук і вибір оптимального варіанта методичної роботи. При цьому потрібно зважати на всебічний характер її змісту і різ­номанітність форм та методів роботи з кадрами.
У дошкільному закладі дуже важливо порушувати питання якості та ефективності методичної роботи. Ре­зультати методичної роботи потрібно розглядати від­повідно до динаміки підсумкових результатів усього педагогічного процесу у дитячому садку, рівня освіче­ності, вихованості та розвитку дітей, позитивної дина­міки рівня цих показників.
Основними критеріями оптимальності кінце­вих результатів методичної роботи в ДНЗ с:
• критерій результативності — досягається, якщо результати освіти, виховання і розвитку вихован­ців підвищуються до оптимального рівня (або наближа­ються до нього) за відведений час без перевантаження;
• критерії раціональних витрат часу, еконо­мічності методичної роботи — досягається, коли під­вищення майстерності педагогів з метою оптимізації навчання і виховання відбувається при розумних ви­тратах часу і зусиль педагогів на методичну роботу і самоосвіту, за будь-яких обставин без перевантажен­ня педагогів цими видами діяльності. Наявність цього критерію стимулює науковий, оптимізаційний підхід до організації методичної роботи; критерій зростання задоволеності педагогів своєю працею — можна вважати досягнутим, якщо у колективі простежується поліпшення психологічного мікроклімату, зростання творчої активності педагогів, наявність задоволеності педагогів процесом і резуль­татами своєї праці.

20.03.2013 року в дошкільному закладі відбувся майстер-клас для педагогів "Навчання дітей читанню за методикою Миколи Зайцева"
/Files/images/Изображение 108.jpg
Робота з кубиками дає необмежені можливості для збагачення активного словника, розвиває допитливість і самостійність дітей, закладає навички грамотного письма
Легко і невимушено, граючись, діти пізнають цю нехитру науку - грамоту. Дитина грається, сама того не помічаючи, як учиться читати.

/Files/images/Изображение 119.jpg

/Files/images/Изображение 113.jpg
Діти працюють маленькими групами, де можуть спілкуватися одне з одним і середовищем, яке їх оточує. Групи з невеликою кількістю дітей- основа якісного навчання.

/Files/images/Изображение 108.jpg
Робота з кубиками дає необмежені можливості для збагачення активного словника, розвиває допитливість і самостійність дітей, закладає навички грамотного письма.
/Files/images/Изображение 113.jpg
Діти працюють маленькими групами, де можуть спілкуватися одне з одним і середовищем, яке їх оточує. Групи з невеликою кількістю дітей- основа якісного навчання.

25.01. 2013 року в дошкільному навчальному закладі (ясла-садка)комбінованого типу №3 "Веселка"
відбулася секція для вихователів- методистів дошкільних навчальних закладів міста
«Варіативна складова структура освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі»

/Files/images/Изображение 034.jpg«Кольорові мрії» (використання інноваційних мистецьких технік у роботі з дітьми). Максимчук В.О. – вихователь з образотворчої діяльності; Німерич І.М. - музкерівник

/Files/images/Изображение 030.jpg«Кольорові мрії» (використання інноваційних мистецьких технік у роботі з дітьми). Максимчук В.О. – вихователь з образотворчої діяльності; Німерич І.М. - музкерівник Психологічна готовність педагогів до впровадження інновацій в систему дошкільної освіти. Гараз Т.М. – практичний психолог

/Files/images/Изображение 018.jpg«Кольорові мрії» (використання інноваційних мистецьких технік у роботі з дітьми). Максимчук В.О. – вихователь з образотворчої діяльності; Німерич І.М. - музкерівник Психологічна готовність педагогів до впровадження інновацій в систему дошкільної освіти. Гараз Т.М. – практичний психолог Впровадження варіативної складової в структуру освітньо-виховного процесу дошкільного закладу Кірюшкіна О.І. – вихователь-методист

Кiлькiсть переглядiв: 2435

Коментарi

  • Krybard

    2018-01-27 21:15:50

    Table And Chair Rentals Temple Texas Amoxil Sale [url=http://cialiorder.com]generic cialis[/url] Vardenafil Hcl...